遇

Комбінування фоносемантичних сполук:

辵 (쉬엄쉬엄 갈 착) - "повільно йти", що вказує на рух або подорож, вносячи семантичну ідею руху або подорожі.

禺 (긴꼬리원숭이 우) - фонетичний компонент, що забезпечує звук yù і вказує на тривалу або тривалу зустріч.

Спочатку ієрогліф зображував мандрівника, який натрапляє на іншого на дорозі, і, таким чином, став означати "зустріти", "зіткнутися" або "натрапити".

Пізніше він також став описувати ставлення або прийом, який людина отримує після таких зустрічей - чи то від людей, чи то від долі.

만날 우 (遇) - зустрітися, зіткнутися

조우 (遭遇) - зіткнутися, особливо в скруті

대우 (待遇) - лікування або прийом

우연 (偶然) - збіг обставин, випадкова зустріч (поділяє елемент "зустріти")

기우 (奇遇) - надзвичайна або доленосна зустріч

У літературній корейській мові 遇 має як буквальне значення "зустрічатися", так і переносне "переживати" або "бути зустрінутим".

У класичній східноазійській філософії та літературі 遇 тісно пов'язане з долею (運命) та можливістю (機遇) - моментами, коли людина "зустрічає" фортуну, виклик або споріднену душу.

良遇 (добра зустріч) - зустріч з благодійником або спорідненою душею.

奇遇 (дивна зустріч) - доля проявляється в несподіваній формі.

不遇 (нещасливий, невизнаний) - вчений, який "не зустрічає розуміння" або "не прийнятий належним чином" світом.

Таким чином, 遇 має як зовнішні, так і внутрішні імплікації: йдеться про те, з ким або чим ми зустрічаємося, і як ця зустріч нас трансформує.

У конфуціанській етиці "ставитися до інших з належною ввічливістю" (善遇人) є ознакою культивованої чесноти.