粉

Фоносемантична сполука:

米 ("рис, зерно") - семантичний елемент, що вказує на відношення до зерна або порошку.

分 (bun / fěn, "ділити, порція") - фонетичний елемент.

Початкове значення: рисове борошно, зерновий порошок.

Пізніше розширилося до значення порошку взагалі, косметичної пудри, продуктів на основі борошна і навіть кольору (рожевий).

麵粉 (면분) - пшеничне борошно

花粉 (화분) - пилок

粉飾 (분식) - білити, лискувати

粉末 (분말) - порошок, дрібні частинки

粉紅 (분홍) - рожевий (досл. "пороховий червоний")

粉絲 (분사) - целофанова локшина (букв. "вермішель"); на сучасному сленгу - "віяла" (фонетичне запозичення)

Кулінарна примітка: у Китаї 粉 в кінці назв страв зазвичай вказує на рисову локшину або страви з рисового борошна/крохмалю (наприклад, 米粉, 河粉).

У Кореї та Японії 粉 частіше вказує на пшеничне борошно, ніж на рисове.

У переносному значенні 粉 має асоціації з косметикою, красою та жіночою витонченістю, як у 白粉 (пудра для обличчя).

У сучасній китайській мові 粉 також слугує сленговим запозиченням для позначення "фанатів/прихильників".