稅

Фоносемантична сполука, що складається з:

禾 (벼화) - семантичний компонент, що означає "зерно, урожай, посів", вказує на зв'язок із сільським господарством та продукцією.

兌 (바꿀 태 / 기쁠 태) - фонетичний компонент, що дає звук se / shuì і значення обміну або угоди.

Разом вони передають ідею обміну або внеску зерна, тобто податку, зібраного з сільськогосподарської продукції.

Шовень цзєцзи (說文解字):

「稅，斂也。从禾，兌聲。」

"稅 означає збирати. Складається з 禾 (зерно) і 兌 (фонетичний)".

Таким чином, його рання форма безпосередньо стосувалася збору зерна урядом, який пізніше розширився до грошового оподаткування та загальних фіскальних зборів.

Семантичний розвиток:

Аграрне значення: первісно - зерно або продукція, що надходила державі або орендодавцям.

Адміністративне значення: державний збір або мито; фіскальне регулювання.

Розширене значення: збирати, оцінювати, платити; іноді "відпочивати" або "припиняти працю" після збору врожаю та сплати податків.

У Стародавньому Китаї оподаткування було тісно пов'язане з сільськогосподарським календарем - фермери віддавали частину свого врожаю як 租 (орендну плату) або 稅 (податок) місцевій владі.

Отже, 稅 могло метафорично означати завершення або відпочинок після сплати, як у "稅息" (відпочивати).

稅 широко зустрічається як у класичному, так і в сучасному контекстах, що стосуються фіскального адміністрування та державних обов'язків.

稅金 (세금) - податок, оподаткування

租稅 (조세) - рента і податок, загальний термін для позначення зборів

免稅 (면세) - звільнення від податків, безмитна торгівля

納稅 (납세) - сплачувати податки

徵稅 (징세) - стягувати або збирати податки

課稅 (과세) - накладати податки

退稅 (퇴세) - повернення податків, знижка

關稅 (관세) - мито, тариф

所得稅 (소득세) - податок на прибуток

增值稅 (증치세) - податок на додану вартість (ПДВ)

У традиційній політичній думці 稅 символізував моральний вимір управління - баланс між засобами існування та обов'язками.

Правителя, який встановлював помірні податки, вихваляли як доброзичливого; того, хто встановлював надмірні податки, засуджували як деспотичного.

「薄稅而富民。」 (Гуаньцзи, 管子)

"Легке оподаткування збагачує народ".

「天下均稅，民無怨心。」 (Книга Хань, 漢書)

"Коли податки справедливо розподіляються під Небом, народ не відчуває обурення".

「苛稅猛於虎。」 (Книга пізньої Хань, 後漢書)

"Суворі податки лютіші за тигрів".

Ці вислови ілюструють конфуціанський ідеал управління через справедливість і стриманість у фіскальній політиці - принцип, який і сьогодні відлунює в ідіомах Східної Азії.

Символічне тлумачення:

Образ 禾 (зерно) у поєднанні з 兌 (обмін) виражає моральний і матеріальний обмін між правителем і народом - праця людей повертається, щоб підтримувати державу, а держава натомість захищає народ.

Належне оподаткування, таким чином, розглядалося як угода про взаємність:

"Народ обробляє поля; правитель збирає податки не заради жадібності, а заради порядку".

У цьому сенсі 稅 означає міру, баланс і взаємні зобов'язання - соціальний принцип, так само як і економічний.

「稅以養政，政以安民。」

"Оподаткування підтримує уряд; уряд захищає людей".

Окрім економіки, 稅 відображає класичний ідеал справедливого врядування - процвітання народу і порядок у державі залежать від справедливого і виваженого внеску.