唱

Фоносемантична сполука:

口 (입 구, "рот") - позначає вокальне вираження, мовлення, спів.

昌 (창성할 창, "процвітати, яскравий") - забезпечує звук, також має на увазі чистий і дзвінкий голос.

Таким чином, ієрогліф буквально означає "видавати ясний голос ротом", тобто співати або скандувати.

У корейській традиційній музиці означає вокальне виконання (наприклад, у 판소리).

唱歌 (창가) - співати пісню

合唱 (합창) - хор, спільний спів

獨唱 (독창) - сольний спів

唱片 (창편) - запис, альбом

唱和 (창화) - антифонний спів, обмін віршами

誯 (з 言 замість 口).