坪

також означає "пхьон" - одиницю площі (традиційне використання у Східній Азії)

Фоносемантична сполука, що складається з:

土 (земля; ґрунт) - семантичний компонент, вказує на землю або ґрунт;

平 (плаский, рівний) - фонетичний компонент, забезпечує звук "пхьон" і підсилює ідею пласкості.

Ієрогліф буквально означає рівну землю, особливо відкриту, широку і придатну для використання.

Значення слова 坪 розвивалися за двома тісно пов'язаними лініями:

- географічне значення - пласка, відкрита місцевість, така як поле або рівнина;

- кількісне просторове значення - стандартизоване вимірювання плоскої землі.

Оскільки історично вимірювання площі спиралося на придатну для використання рівну землю, перехід від рельєфу до одиниці виміру був природним.

Широко використовується в Кореї та Японії для опису нерухомості та житла, навіть у наш час.

Земля та географія:

들판 / 평지 (坪地) - відкрита рівнина; плоскогір'я

광활한 평야 - широка, рівна земля

Одиниця виміру площі:

평 (坪) - традиційна одиниця площі

1 평 ≈ 3,3058 м²

坪 є гарним прикладом ієрогліфа, де фізична географія безпосередньо формувала системи вимірювання.

坪 підкреслює придатність землі для використання, а не лише розмір.

На відміну від абстрактних одиниць виміру площі, він має на увазі:

- рівність

- придатність для будівництва чи обробітку

Часто протиставляється з:

山 - гора

丘 - пагорб

畝 - польова ділянка / сільськогосподарська міра

Споріднені ієрогліфи:

土 - земля; ґрунт

平 - плаский, рівний

田 - поле

畝 - польова одиниця; ділянка

地 - земля, ґрунт

З-поміж них 坪 унікально поєднує природний рельєф і людський вимір.

Класичне / практичне використання:

平坦之坪 - "рівний відкритий майданчик"

三十坪住宅 - "резиденція в 30 пхьонів"