味
- смак;
Етимологія
Фоно-семантична сполука:
口 ("рот") забезпечує семантичний елемент, посилаючись на мовлення або ковтання.
未 ("ще не", також фонетичне "мі") забезпечує фонетичний елемент.
Спочатку означало смаки, що сприймаються ротом; пізніше поширилося на відчуття особистих уподобань, стилю або настрою.
Семантичний ряд:
- аромат, смак (음식의 맛);
- відчуття, почуття, настрій (기분, 느낌);
- вподобання, схильність, стиль (취향, 멋).
Використання у корейській мові
味覺 (미각) - відчуття смаку
意味 (의미) - сенс, значення
趣味 (취미) - хобі, інтерес, смак
美味 (미미) - чудовий, смачний
Додаткові примітки
У корейській мові "맛" (맛 미) безпосередньо відображає цей ієрогліф, тоді як "멋" (стиль, чарівність) іноді вважається семантичним розширенням або навіть спорідненим, що свідчить про глибоке мовне коріння.
У класичній китайській мові 味 може також означати "значення" або "сенс", як це збереглося в таких словах, як 意味 (의미).
У буддійських текстах 味 часто метафорично позначає "аромат" вчення Дхарми, тобто духовну сутність, яку людина відчуває.